АЛЕБАСТР — ЕТИМОЛОГІЯ

алеба́стр

запозичення з російської мови, до якої ввійшло, очевидно, з німецької;
нім. Alabáster «алебастр» зводиться до лат. alabastrum «посудина для мазі з алебастру», що є запозиченням з грецької мови;
гр. ἀλάβαστρος (пізніше ἀλάβαστρον) «тс.» засвоєно з коптської мови, в якій a-la-baste означало «посудина богині Ебасте»;
виводиться також (Преобр. І 5; Holub–Lyer 74; Holub–Kop. 59) від назви міста і гори в Єгипті;
ст. алавастръ запозичено через старослов’янську мову безпосередньо з грецької;
р. алеба́стр, [люба́стра], бр. алеба́стр, др. алавастръ, п. слц. вл. alabaster, п. ст. ч. alabastr, болг. алаба́стър, схв. алабàстер, слн. alabáster, стсл. алавастръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

алавастръ (XVI ст.)
алябастръ (XVIII ст.)
галябастеръ (XVII ст.)
лаба́йстер
леба́йстер
либа́стер
люба́йстер
шалаба́стер
Етимологічні відповідники

Слово Мова
алеба́стр білоруська
алаба́стър болгарська
alabaster верхньолужицька
ἀλάβαστρος «тс.» (пізніше ἀλάβαστρον) грецька
алавастръ давньоруська
alabastrum «посудина для мазі з алебастру» латинська
Alabáster «алебастр» німецька
alabaster польська
alabastr польська
алеба́стр російська
алабàстер сербохорватська
alabaster словацька
alabáster словенська
алавастръ старослов’янська
люба́стра українська
alabastr чеська
означало «посудина богині Ебасте» ?
алавастръ ?
alabastr ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України