АЛЕБАРДАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

алеба́рда

запозичено через російську та польську мови з французької;
фр. hallebarde через посередництво італійської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. helmbarte «алебарда» складається з іменників helm «рукоятка, топорище», спорідненого з лит. kálpa «поперечна перекладина в санях», kìlpa «стремено», прус. kalpus «подушка у возі», і barte «сокира», пов’язаного з bart «борода» (через значення «борідка сокири, лезо»), якому відповідає псл. *borda, укр. борода́;
р. бр. болг. алеба́рда, п. alabarda, halabarda, alabart, halabarta, ч. halapartna, halabarda, слц. halapartňa, вл. halborta, схв. халебарда, слн. helebárda;
Фонетичні та словотвірні варіанти

алябарта (1596)
галяба́рда
галяба́рда (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
алеба́рда білоруська
алеба́рда болгарська
halborta верхньолужицька
kálpa «поперечна перекладина в санях» литовська
alabarda польська
halabarda польська
alabart польська
halabarta польська
*borda праслов’янська
kalpus «подушка у возі» прусська
алеба́рда російська
халебарда сербохорватська
helmbarte «алебарда» середньоверхньнімецька
halapartňa словацька
helebárda словенська
борода́ українська
hallebarde французька
halapartna чеська
halabarda чеська
helm «рукоятка, топорище» ?
kìlpa «стремено» ?
barte «сокира» ?
bart «борода» (через значення «борідка сокири, лезо») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України