АЛГЕБРА — ЕТИМОЛОГІЯ

а́лгебра

запозичено з латинської мови через посередництво польської і, можливо, німецької (нім. Algebra);
слат. algebra є переоформленням ар. al-ğabr «відновлення (розрізнених частин)», пов’язаного з дієсловом ğabara «вправляє (вивих); відновлює, приводить у нормальний стан»;
слово al-ğabr (al – артикль) у теперішньому значенні поширилося з заголовка підручника алгебри «Al-ğabr wa'l-muqābala» (букв.: «Відновлення і протиставлення») арабського математика Мухаммеда ібн-Муси Алхварізмі (IX ст.);
р. бр. болг. м. а́лгебра, п. algebra, algiebra, ч. слц. вл. algebra, схв. àлгебра, слн. algébra;
Фонетичні та словотвірні варіанти

алгебраї́ст
алгебраї́чний
алгебри́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
al-ğabr «відновлення (розрізнених частин)» арабська
а́лгебра білоруська
а́лгебра болгарська
algebra верхньолужицька
а́лгебра македонська
algebra польська
algiebra польська
а́лгебра російська
àлгебра сербохорватська
algebra середньолатинська
algebra словацька
algébra словенська
algebra чеська
ğabara «вправляє (вивих); відновлює, приводить у нормальний стан» ?
алгебри «Al-ğabr wa$'l-muqābala» (букв.: «Відновлення і протиставлення») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України