АКУРАТНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
акура́тний
запозичення з польської мови;
п. akuratny походить від лат. accūrātus «ретельний, точний», утвореного від accūrare «точно виконувати; піклуватися», що складається з префікса ad- (›ac-) «до-, при-» і етимологічно неясного дієслова cūrāre «старатися, дбати, піклуватися», пов’язаного з іменником cūra «піклування»;
р. аккуратный, бр. акура́гны, п. вл. akuratny, ч. akurátní, слц. akurátny, болг. м. акура́тен, схв. ȁкурāтан, аку́ратан, слн. akuráten;
Фонетичні та словотвірні варіанти
акура́т
акурати́ст
акура́тнісько
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акура́гны | білоруська |
| акура́тен | болгарська |
| akuratny | верхньолужицька |
| accūrātus «ретельний, точний» | латинська |
| акура́тен | македонська |
| akuratny | польська |
| akuratny | польська |
| аккуратный | російська |
| ȁкурāтан | сербохорватська |
| akurátny | словацька |
| akuráten | словенська |
| аку́ратан | українська |
| akurátní | чеська |
| accūrare «точно виконувати; піклуватися» | ? |
| ad- «до-, при-» (›ac-) | ? |
| cūrāre «старатися, дбати, піклуватися» | ? |
| cūra «піклування» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України