АКРОБАТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
акроба́т
запозичення з французької мови;
фр. acrobate, acrobatique, acrobatisme походять від гр. ἀκροβάτης «канатний танцюрист», пов’язаного з ἀκροβατέω «іду навшпиньках», що є складним словом, утвореним з прикметника ἄκρος «верхній» (споріднене з лат. ācer «гострий», псл. ostrъ, укр. го́стрий) і дієслова βαίνω «іду», спорідненого з лат. venio «те.»;
р. болг. м. акроба́т, бр. акраба́т, п. akrobata, ч. слц. вл. akrobat, схв. акрòбат(а), слн. akrobát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
акробати́зм
акроба́тика
акробати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акраба́т | білоруська |
| акроба́т | болгарська |
| akrobat | верхньолужицька |
| ἀκροβάτης «канатний танцюрист» | грецька |
| venio «те.» | латинська |
| акроба́т | македонська |
| akrobata | польська |
| акроба́т | російська |
| акрòбат (а) | сербохорватська |
| akrobat | словацька |
| akrobát | словенська |
| acrobate | французька |
| akrobat | чеська |
| acrobatique | ? |
| ἀκροβατέω «іду навшпиньках» | ? |
| і «іду» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України