АКОРДЕОН — ЕТИМОЛОГІЯ
акордео́н
запозичено через посередництво російської мови з французької;
фр. accordéon, accordéoniste пов’язані з нім. Akkórdion, утвореним у 1829 р. від нім. Akkórd «акорд, співзвучність» (з фр. accord «тс.») винахідником цього музичного інструмента Даміаном;
р. аккордео́н, бр. акардэо́н, п. ч. вл. akordeon, слц. akordeón, болг. м. акордео́н, схв. акордèōн, слн. akórdeon;
Фонетичні та словотвірні варіанти
акордеоні́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акардэо́н | білоруська |
| акордео́н | болгарська |
| akordeon | верхньолужицька |
| акордео́н | македонська |
| Akkórdion | німецька |
| Akkórd «акорд, співзвучність» (з фр. accord «тс.») | німецька |
| akordeon | польська |
| від | російська |
| аккордео́н | російська |
| акордèōн | сербохорватська |
| akordeón | словацька |
| akórdeon | словенська |
| accordéon | французька |
| akordeon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України