АКОРД — ЕТИМОЛОГІЯ

недавнє запозичення з французької мови;

фр. accord «згода, угода; співзвучність» походить від іт. accordo «тс.», пов’язаного з слат. accordium «угода, договір», утвореним з прийменника ad-(› ас-) «до, при» та іменника cor, cordis «серце», спорідненого з псл. *s^bdь, укр. се́рце;

в іт. accordo значення «співзвучність» виникло внаслідок зближення з corda «струна»;

допускається можливість (Dauzat 7) безпосереднього утворення фр. accorder (муз.) «настроювати», accord «співзвучність» від лат. chorda «струна»;

р. акко́рд, бр. болг. м. ако́рд, п. ч. слц. вл. akord, слн. akórd, схв. àкорд;

запозичення з польської мови;

n. akord «угода, договір; відрядна робота», як і ч. слц. вл. akord «відрядна робота», болг. м. ако́рд, схв. àкорд, слн. akórd «тс.», походить від фр. accord «угода», яке зводиться до слат. accordium «тс.»;

р. акко́рд;