АКАФІСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ака́фіст «хвалебний спів у церкві, виконуваний стоячи»
запозичення з грецької мови;
гр. ἀκάϑɩστος (ὕμνος) «несідальний (спів)» утворене з заперечної частки ἀ- «не-» і основи дієслова καϑίζω «саджу, сідаю», що складається з префікса κατα- (›καϑ-) «вниз, низ-», спорідненого з хет. katta «вниз, при, з», можливо, також із кімр. ст. kant «(разом) з» і дієслова ἵζω (‹*σιζω) «сідаю», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. ака́фист, бр. ака́фіст, др. акаөистъ, болг. акат́ист, схв. àкатист, ака́тист;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ака́фист
ака́фистник
«книга акафістів»
ака́хвист
ака́хтист
ока́хтист
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ака́фіст | білоруська |
акат́ист | болгарська |
ἀκάϑɩστος «несідальний (спів)» (ὕμνος) | грецька |
акаөистъ | давньоруська |
kant «(разом) з» | кімрська |
sěděti | праслов’янська |
ака́фист | російська |
àкатист | сербохорватська |
сиді́ти | українська |
ака́тист | українська |
katta «вниз, при, з» | хетська |
ἀ- «не-» | ? |
καϑίζω «саджу, сідаю» | ? |
κατα- «вниз, низ-» (›καϑ-) | ? |
kant «(разом) з» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України