АКАФІСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ака́фіст «хвалебний спів у церкві, виконуваний стоячи»

запозичення з грецької мови;
гр. ἀκάϑɩστος (ὕμνος) «несідальний (спів)» утворене з заперечної частки ἀ- «не-» і основи дієслова καϑίζω «саджу, сідаю», що складається з префікса κατα- (›καϑ-) «вниз, низ-», спорідненого з хет. katta «вниз, при, з», можливо, також із кімр. ст. kant «(разом) з» і дієслова ἵζω (‹*σιζω) «сідаю», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. ака́фист, бр. ака́фіст, др. акаөистъ, болг. акат́ист, схв. àкатист, ака́тист;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ака́фист
ака́фистник «книга акафістів»
ака́хвист
ака́хтист
ока́хтист «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ака́фіст білоруська
акат́ист болгарська
ἀκάϑɩστος «несідальний (спів)» (ὕμνος) грецька
акаөистъ давньоруська
kant «(разом) з» кімрська
sěděti праслов’янська
ака́фист російська
àкатист сербохорватська
сиді́ти українська
ака́тист українська
katta «вниз, при, з» хетська
ἀ- «не-» ?
καϑίζω «саджу, сідаю» ?
κατα- «вниз, низ-» (›καϑ-) ?
kant «(разом) з» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України