АЙСОР — ЕТИМОЛОГІЯ
айсо́р (застаріла назва представника невеликої семітичної народності, що живе дрібними групами переважно в Ірані й Туреччині, у межах СРСР, у тому числі й на Україні; інші назви: ассірійі, арссірійці, сірійці, халдеї, сірохалдеї)
р. бр. айсо́р;
очевидно, результат видозміни (здійсненої в якійсь мові Кавказу, пор., напр., аз. ајсорлар «ассірійці») назви, запозиченої з новоассірійської (арамейської) мови;
новоассір. (арам.) aturāi (мн. aturāii) «ассірієць (айсор)» пов’язане, очевидно, з ак. Aššur «Ассірія» (сучасні ассірійці користуються новоарамейською мовою, хоч можуть бути,– принаймні, частково,– нащадками ассірійців (аккадців), оскільки аккадське (ассіровавілонське) населення ще до нашої ери було асимільоване арамейцями й аккадська мова була витіснена арамейською);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Aššur «Ассірія» (сучасні ассірійці користуються новоарамейською мовою, хоч можуть бути,-- принаймні, частково,-- нащадками ассірійців (аккадців) | аккадська |
| айсо́р | білоруська |
| айсо́р | російська |
| aturāi «ассірієць (айсор)» (арам.)(мн. a$turā$ii) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України