АЙНО — ЕТИМОЛОГІЯ

а́йно «так» (частка)

очевидно, результат скорочення ствердного звороту типу *а іно́ так «а тільки так», а іно се́ (це) «а тільки се (це)» (пор. іно́се «гаразд; звичайно») з дальшим злиттям його решти а іно́ в айно́;
перенесення наголосу (а́йно зам. айно́) викликане затемненням походження слова, можливо, також під впливом п. розм. ano «так», слц. áno «тс.» з наголосом на першому складі;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ano «так» польська
áno «тс.» словацька
*а іно́ так «а тільки так» ?
а іно се́ «а тільки се (це)» (це)(пор. іно́се «гаразд; звичайно») ?
а іно́ ?
айно́ ?
ano «так» ?

ба́йно «атож, саме так»

результат злиття підсилювальної частки ба «та» і стверджувальної частки [айно];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба «та» ?
айно ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України