АЗОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
азо́т
запозичення з французької мови;
фр. azote утворено в 1787 р. хіміком Лавуазьє на позначення відповідного газу з гр. ἀ- «не-» і ζωτɩκός «той, що дає життя, животворний», похідного від ζώω «живу», спорідненого з псл. žiti, укр. жи́ти;
в цілому означає «той, у якому не можна жити»;
р. бр. болг. азо́т, n. azot, м. азот, схв. àзōт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
азо́тистий
азотня́к
азотува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| азо́т | білоруська |
| азо́т | болгарська |
| ἀ- «не-» | грецька |
| азот | македонська |
| žiti | праслов’янська |
| хіміком | російська |
| азо́т | російська |
| àзōт | сербохорватська |
| жи́ти | українська |
| azote | французька |
| ζωτɩκός «той, що дає життя, животворний» | ? |
| ζώω «живу» | ? |
| означає «той, у якому не можна жити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України