АЖУРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ажу́р (текст.)
запозичення з французької мови;
фр. ajour «ажур, ажурова робота» утворено на основі виразу à jour «ажурний, просвітчастий», що складається з прийменника à «при» (з лат. ad «тс.») і jour «день, світло, отвір, просвіт» (з нар.-лат. diurnum «день»‹ лат. diurnum «денне» від diēs «день», спорідненого з псл. dьnь, укр. день). CIC 26;
р. бр. болг. ажу́р, n. ažur, ч. azur, ažura, слц. слн. ažúr, м. ажурен, схв. àжур;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ажу́рний
ажуро́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ажу́р | білоруська |
| ажу́р | болгарська |
| ажурен | македонська |
| àжур | сербохорватська |
| ažúr | словацька |
| ažúr | словенська |
| ajour «ажур, ажурова робота» | французька |
| azur | чеська |
| ažura | чеська |
| jour «ажурний, просвітчастий» | ? |
| à «при» (з лат. ad «тс.») | ? |
| jour «день, світло, отвір, просвіт» (з нар.-лат. diurnum «день»‹ лат. diurnum «денне» від diēs «день», спорідненого з псл. dьnь, укр. | ? |
| CIC | ? |
| ажу́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України