АЕРОСТАТИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

аероста́т

запозичення з французької мови;
фр. aérostat утворено з гр. ἀερο- від ἀήρ «повітря» неясного походження (припущення про зв’язок з гр. ἄημι, спорідненим із псл. vějati, укр. ві́яти –Boisacq 17– малоймовірне) і στατός «той, що стоить», пов’язаного з;
στημι «ставлю, стою» і спорідненого з лат. status «поставлений», дінд. sthitá;
h «той, що стоїть», псл. stati, укр. ста́ти;
р. аэроста́т, бр. аэроста́т, п. ч. слц. aerostat, болг. аероста́т, схв. ȁеростāт, слн. aerostát;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аероста́тика
аероста́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аэроста́т білоруська
аероста́т болгарська
ἀερο- від ἀήρ «повітря» грецька
sthitá давньоіндійська
status «поставлений» латинська
aerostat польська
stati праслов’янська
аэроста́т російська
ȁеростāт сербохорватська
aerostat словацька
aerostát словенська
ста́ти українська
aérostat французька
aerostat чеська
στατός «той, що стоить» ?
στημι «ставлю, стою» ?
h «той, що стоїть» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України