АЕРОСТАТИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
аероста́т
запозичення з французької мови;
фр. aérostat утворено з гр. ἀερο- від ἀήρ «повітря» неясного походження (припущення про зв’язок з гр. ἄημι, спорідненим із псл. vějati, укр. ві́яти –Boisacq 17– малоймовірне) і στατός «той, що стоить», пов’язаного з;
στημι «ставлю, стою» і спорідненого з лат. status «поставлений», дінд. sthitá;
h «той, що стоїть», псл. stati, укр. ста́ти;
р. аэроста́т, бр. аэроста́т, п. ч. слц. aerostat, болг. аероста́т, схв. ȁеростāт, слн. aerostát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аероста́тика
аероста́тник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аэроста́т | білоруська |
аероста́т | болгарська |
ἀερο- від ἀήρ «повітря» | грецька |
sthitá | давньоіндійська |
status «поставлений» | латинська |
aerostat | польська |
stati | праслов’янська |
аэроста́т | російська |
ȁеростāт | сербохорватська |
aerostat | словацька |
aerostát | словенська |
ста́ти | українська |
aérostat | французька |
aerostat | чеська |
στατός «той, що стоить» | ? |
στημι «ставлю, стою» | ? |
h «той, що стоїть» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України