АДОЛЬФА — ЕТИМОЛОГІЯ
Адо́льф
запозичено з німецької мови, можливо, за посередництвом польської;
нвн. Adolf зводиться до двн. Athalwolf (із проміжними пізнішими формами Athaulf, Adulf), утвореного з компонентів athal(-) (adal) «благородний», спорідненого з тох. atäl «чоловік», і wolf «вовк», спорідненого з псл. *vьlkъ, укр. вовк;
отже, ім’я означало «благородний вовк»;
р. бр. Адо́льф, п. ч. слц. вл. Adolf, болг. Адо́лф, слн. Adolf;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Адо́льф | білоруська |
| Адо́лф | болгарська |
| Adolf | верхньолужицька |
| Athalwolf (із проміжними пізнішими формами Athaulf, Adulf) | давньоверхньонімецька |
| Adolf | нововерхньонімецька |
| Adolf | польська |
| *v | праслов’янська |
| Adolf | словацька |
| Adolf | словенська |
| вовк | українська |
| Adolf | чеська |
| atäl «чоловік» | ? |
| wolf «вовк» | ? |
| означало «благородний вовк» | ? |
| Адо́льф | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України