АДМІРАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

адміра́л

запозичення з німецької мови;
нім. Admirál через французьке посередництво (фр. admiral XVI ст. «тс.») запозичено з арабської мови;
ар. amir ar-raḥl «командир транспорту» (титул начальника арабського транспортного флоту, що в середньовіччі курсував між Північною Африкою і Андалузією) утворене з ар. amīr «князь, командувач; верхівка дерева», спорідненого з гебр. amīr «верхівка дерева» (обидва від псем. кореня ᾿mr «бути високим») і raḥl (з артиклем ar-‹al-) «верблюдяче сідло; багаж; транспорт» (очевидно, пов'язане з ар. коренем rḥl «від’їздити»);
інакше про походження слова Brückner 2, Фасмер І 62, Holthausen ZfSlPh 22, 145;
фр. форма admiral поряд із первісною amiral (t) виникла через неправильне зближення з фр. admirer «дивуватися, захоплюватися» або з слат. admiralius «адмірал», яке утворилося під впливом лат. admirāri «дивуватися, захоплюватися»;
р. болг. м. адмира́л, бр. адміра́л, п. admirał, ч. слц. слн. admirál, вл. admiral, схв. адмùрāл;
Фонетичні та словотвірні варіанти

адміралте́йство
ралъ (XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
amir ar-raḥl «командир транспорту» (титул начальника арабського транспортного флоту, що в середньовіччі курсував між Північною Африкою і Андалузією) арабська
amīr «князь, командувач; верхівка дерева» арабська
адміра́л білоруська
адмира́л болгарська
admiral верхньолужицька
amīr «верхівка дерева» (обидва від псем. кореня ᾿mr «бути високим») гебрайська
admirāri «дивуватися, захоплюватися» латинська
адмира́л македонська
Admirál (фр. admiral XVI ст. «тс.») німецька
admirał польська
адмира́л російська
адмùрāл сербохорватська
admiralius «адмірал» середньолатинська
admirál словацька
admirál словенська
форма admiral поряд із первісною amiral (t) французька
admirer «дивуватися, захоплюватися» французька
admirál чеська
ar-‹al- «верблюдяче сідло; багаж; транспорт» (очевидно, пов'язане з ар. коренем rḥl «від’їздити») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України