АГІТАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
агітува́ти
запозичення (крім агітка) з німецької мови;
нвн. agitíeren, Agitatión, Agitátor походять від лат. agitāre «рухати, збуджувати», пов’язаного з agere «діяти», agitātio «приведення в рух», agitātor «той, що рухає», можливо, через французьке посередництво;
агі́тка – нове російське утворення від скороченої основи прикметника агитацио́нный;
р. агити́ровать, бр. агітава́ць, п. вл. agitować, ч. agitovati, слц. agitovat', болг. агити́рам, м. агити́ра, схв. àгитовати, agitírati, слн. agitírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
агіта́тор
агіта́ція
агі́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| агітава́ць | білоруська |
| агити́рам | болгарська |
| agitować | верхньолужицька |
| agitāre «рухати, збуджувати» | латинська |
| агити́ра | македонська |
| agitíeren | нововерхньонімецька |
| agitować | польська |
| агити́ровать | російська |
| àгитовати | сербохорватська |
| agitovat' | словацька |
| agitírati | словенська |
| agitovati | чеська |
| з | ? |
| Agitatión | ? |
| agere «діяти» | ? |
| agitātio «приведення в рух» | ? |
| agitātor «той, що рухає» | ? |
| агі́тка | ? |
| агитацио́нный | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України