АГУШ — ЕТИМОЛОГІЯ

аѓу (вигук, яким відганяють курей або гусей)

відоме лише в українській мові складне утворення з вигуків а1 і гуш (уш) або, можливо, втраченого в цьому значенні гу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аву́ш
аву́ша
агу́ш
агу́ша
ау́ш
ау́ша
Етимологічні відповідники

Слово Мова
з (уш) ?
а (уш) ?
гуш (уш) ?
гу ?

аці́ба (вигук, яким відганяють щенят)

походження неясне;
можливо, виникло в результаті злиття прийменника од (‹от) і якогось утворення від займенникової основи с- з пізнішим переходом початкового о в а і відпадінням а під впливом вигуків ако́т–кот, агу́ш–гуш зіставлення з [ці] (вигук для підклика ня кіз), ціп-ціп (вигук для підкликання курчат) (Crânjală 234) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аці́б
аці́ва
аці́па
ці́ба
ці́ва «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ціп-ціп (вигук для підкликання курчат)(Crânjală 234) українська
ці українська
с- ?
ако́т ?
агу́ш (вигук для підклика ня кіз) ?
кот ?
гуш (вигук для підклика ня кіз) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України