АГУШ — ЕТИМОЛОГІЯ
аѓу (вигук, яким відганяють курей або гусей)
відоме лише в українській мові складне утворення з вигуків а1 і гуш (уш) або, можливо, втраченого в цьому значенні гу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аву́ш
аву́ша
агу́ш
агу́ша
ау́ш
ау́ша
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
з (уш) | ? |
а (уш) | ? |
гуш (уш) | ? |
гу | ? |
аці́ба (вигук, яким відганяють щенят)
походження неясне;
можливо, виникло в результаті злиття прийменника од (‹от) і якогось утворення від займенникової основи с- з пізнішим переходом початкового о в а і відпадінням а під впливом вигуків ако́т–кот, агу́ш–гуш зіставлення з [ці] (вигук для підклика ня кіз), ціп-ціп (вигук для підкликання курчат) (Crânjală 234) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аці́б
аці́ва
аці́па
ці́ба
ці́ва
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ціп-ціп (вигук для підкликання курчат)(Crânjală 234) | українська |
ці | українська |
с- | ? |
ако́т | ? |
агу́ш (вигук для підклика ня кіз) | ? |
кот | ? |
гуш (вигук для підклика ня кіз) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України