АГРЕСИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
агре́сія
запозичено з французької мови, можливо, через німецьке посередництво;
фр. agression, agressif, agresseur (нім. Agressión, agressív, Agréssor) походять від лат. aggressio «напад», слат. aggressor, пов’язаних з дієсловом aggredior «нападаю, наступаю», утвореним з префікса ad«до-» і дієслова gradior «ступаю, іду», спорідненого з gradus «крок, ступінь», лит. grìdyti «ходити, мандрувати», стсл. грѧдѫ «іду»;
р. агре́ссия, бр. агре́сія, п. agresja, ч. agrese, слц. agresia, вл. agresija, болг. агре́сия, м. агресија, схв. агрèсија, слн. agresíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
агреси́вний
агре́сор
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
агре́сія | білоруська |
агре́сия | болгарська |
agresija | верхньолужицька |
aggressio «напад» | латинська |
grìdyti «ходити, мандрувати» | литовська |
агресија | македонська |
agresja | польська |
агре́ссия | російська |
агрèсија | сербохорватська |
aggressor | середньолатинська |
agresia | словацька |
agresíja | словенська |
agression | французька |
agrese | чеська |
agressif | ? |
agresseur (нім. Agressión, agressív, Agréssor) | ? |
aggredior «нападаю, наступаю» | ? |
ad «до-» | ? |
gradior «ступаю, іду» | ? |
gradus «крок, ступінь» | ? |
грѧдѫ «іду» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України