АГАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
Ага́фія
р. Ага́фья, бр. Ага́та, др. Агаөія, п. ч. слц. слн. Agata, болг. Ага́те, Агати́(я), стсл. Агаөи(га), Агати(га);
запозичення з грецької мови – форми з ф і п – через церковнослов’янську і давньоруську мови, форма з т – через західнослов’янські і латинську (лат. Agatha);
гр. Ἀγαϑίας (чол. р.) утворене від прикметника ἀγαϑός «хороший, добрий», можливо, пов'язаного з псл. goþъ «(належний) час», goditi, гот. gops «добрий», нвн. gut «тс.».– Петровский 39;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Γа́па
Ага́өіа
«бл(а)гаа»
(1627)
Ага́та
Афія́
Га́пка
Га́ся
Гафі́я
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України