АВТОРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
а́втор
запозичене з латинської мови, можливо, через польське посередництво, спочатку з ширшим значенням «творець, винахідник»;
сучасне значення вперше фіксується в XVII ст;
лат. auctor «засновник, творець, письменник, знавець, захисник» походить від дієслова augeo «збільшую, наділяю, сприяю, завдаю»;
р. болг. м. а́втор, бр. а́ўтар, п. слц. autor, ч. autor, auktor, вл. awtor, схв. àyтоp, слн. ávtor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а́вторка
а́вторство
авторъ
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| а́ўтар | білоруська |
| а́втор | болгарська |
| awtor | верхньолужицька |
| auctor «засновник, творець, письменник, знавець, захисник» | латинська |
| а́втор | македонська |
| autor | польська |
| а́втор | російська |
| àyтоp | сербохорватська |
| autor | словацька |
| ávtor | словенська |
| autor | чеська |
| auktor | чеська |
| значенням «творець, винахідник» | ? |
| augeo «збільшую, наділяю, сприяю, завдаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України