АВТОНОМНА — ЕТИМОЛОГІЯ
автоно́мія
запозичено через посередництво польської мови з грецької;
гр. αυτονομία «самостійність, незалежність» складається з основ слів αὐτός «сам» і νόμος «закон», пов’язаного з νέμω «наділяю, привласнюю, обробляю, пасу», спорідненим з гот. niman «брати», нвн. nehmen, лтс. ńemt «тс.», лит. núoma «найм, оренда»;
р. болг. автоно́мия, бр. аўтаномія, п. autonomia, ч. autonomie, слц. autonomia, вл. awtonomija, м. автономиja, схв. aymoнòмија, слн. avtonomíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
автономі́ст
автоно́мний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аўтаномія | білоруська |
| автоно́мия | болгарська |
| awtonomija | верхньолужицька |
| niman «брати» | готська |
| αυτονομία «самостійність, незалежність» | грецька |
| ńemt «тс.» | латиська |
| núoma «найм, оренда» | литовська |
| автономиja | македонська |
| nehmen | нововерхньонімецька |
| autonomia | польська |
| автоно́мия | російська |
| aymoнòмија | сербохорватська |
| autonomia | словацька |
| avtonomíja | словенська |
| autonomie | чеська |
| αὐτός «сам» | ? |
| νόμος «закон» | ? |
| νέμω «наділяю, привласнюю, обробляю, пасу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України