АВТОГРАМА — ЕТИМОЛОГІЯ
авто́граф
запозичено з французької мови через посередництво, з одного боку, російської і, з другого боку, польської мов;
фр. autographe утворене з грецьких елементів αὐτός «сам» і γράφω «пишу»;
р. авто́граф, бр. аўто́граф, п. ч. autograf, слц. autográf, autogram, вл. awtogram, болг. автогра́ф, м. автогра́ф, автогра́м, схв. аутòграм, аутòграф, слн. avtográf, avtográm;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аўто́граф | білоруська |
| автогра́ф | болгарська |
| awtogram | верхньолужицька |
| автогра́ф | македонська |
| autograf | польська |
| авто́граф | російська |
| аутòграм | сербохорватська |
| autográf | словацька |
| autogram | словацька |
| avtográf | словенська |
| avtográm | словенська |
| автогра́м | українська |
| аутòграф | українська |
| autographe утворене з грецьких елементів αὐτός «сам» | французька |
| autograf | чеська |
| γράφω «пишу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України