АББРЕВИАТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
абревіату́ра
запозичення з італійської мови;
іт. abbreviatura «скорочення, абревіатура», походить від лат. abbrevio «скорочую», утвореного з префікса ab- i прикметника brevis «короткий», спорідненого з гр. βραχύς, двн. murg «тс.»;
р. аббревиату́ра, бр. абрэвіяту́ра, п. вл. abrewiatura, ч. abreviatura, слц. слн. abreviatura, болг. абревиату́ра, схв. абревијату́ра;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абрэвіяту́ра | білоруська |
| абревиату́ра | болгарська |
| abrewiatura | верхньолужицька |
| βραχύς | грецька |
| murg «тс.» | давньоверхньонімецька |
| abbreviatura «скорочення, абревіатура» | італійська |
| abbrevio «скорочую» | латинська |
| brevis «короткий» | латинська |
| ab- | латинська |
| abrewiatura | польська |
| аббревиату́ра | російська |
| абревијату́ра | сербохорватська |
| abreviatúra | словацька |
| abreviatúra | словенська |
| abreviatura | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України