АБАЖУРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
абажур
запозичення з французької мови;
фр. abat-jour утворено з дієслова abattre «збивати, ослабляти», яке складається з префікса а-, пов'язаного з лат. ab «від», ab- (перед приголосними c, q, t – abs-) «геть, у-», спорідненим з гр. ἄπο, ἀπο- «від, геть», гот. af «від», і дієслова battre «бити», пов’язаного з лат. battuere, *battere «тс.», спорідненим з укр. бат, та з іменника jour «день, світло»;
р. бр. болг. м. Абажу́р, n. abażur, ч. слц. abažúr, схв. Аба́жу́р;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
абажу́р | верхньонімецька |
af «від» | готська |
ἄπο | грецька |
ἀπο- «від, геть» | грецька |
ab «від» | латинська |
ab- «геть, у-» (перед приголосними c, q, t -- abs-) | латинська |
battuere | латинська |
*battere «тс.» | латинська |
abs- | латинська |
абажу́р | македонська |
Аба́жу́р | сербохорватська |
abažúr | словацька |
бат | українська |
abat-jour «збивати, ослабляти» | французька |
a- | французька |
battre «бити» | французька |
jour «день, світло» | французька |
abattre | французька |
abažúr | чеська |
абажу́р | ? |
абажу́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України