ЯСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
Ян
запозичення з польської мови;
п. Jan за посередництвом ч. Jan генетично пов’язане з лат. (пізнім) Joannes «Іоанн», яке походить від гр. Ἰωάννης «тс.»;
бр. (розм.) Ян, п. ч. вл. нл. Jan, слц. Ján, болг. Я́не, Ян, схв. [Jȃnko], слн. Jan, Jánko, Jánez;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Яна
(жін. р.)
Ясу́нцьо́
Ясу́нь
«Ян»
(зменш.)
Ясу́ньо́
Ясь
Я́сько
Я́сьо
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ян (розм.) | білоруська |
| Я́не | болгарська |
| Ян | болгарська |
| Jan | верхньолужицька |
| Ἰωάννης «тс.» | грецька |
| Joannes «Іоанн» (пізнім) | латинська |
| Jan | нижньолужицька |
| Jan | польська |
| Jan | польська |
| Jȃnko | сербохорватська |
| Ján | словацька |
| Jan | словенська |
| Jánko | словенська |
| Jánez | словенська |
| Jan | чеська |
| Jan | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України