ЯРОПОЛКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Яропо́лк
псл. *Jaropъl̥kъ, (букв.) «той, що сміливо воює, б’ється; сміливий воїн»;
складне ім’я, утворене з прикметника jarъ, др. ярыи «гнівний; суворий; дужий, сміливий, відважний» та іменника *pъl̥kъ «військо; загін»;
р. Яропо́лк, бр. Ярапо́лк, др. Яропълкъ, п. Jaropełk, цсл. Ароплъкъ, Аролькъ, Арополкъ «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ярапо́лк | білоруська |
| ярыи «гнівний; суворий; дужий, сміливий, відважний» | давньоруська |
| Яропълкъ | давньоруська |
| Jaropełk | польська |
| *Jarop<SUP>ъ</SUP>l̥kъ | праслов’янська |
| jarъ | праслов’янська |
| *p<SUP>ъ</SUP>l̥kъ «військо; загін» | праслов’янська |
| Яропо́лк | російська |
| Ароплъкъ «тс.» | церковнослов’янська |
| Аролькъ | церковнослов’янська |
| Арополкъ | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України