ЯВДОХА — ЕТИМОЛОГІЯ
Євдокі́я
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Εὐδοκία відповідає іменникові εὐδοκία «доброзичливість», похідному від ευδοκέω «задовольняюся, схвалюю, доброзичливо ставлюся», утвореного з прикметника ἐύς «добрий» і дієслова δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю, бажаю»;
р. Евдоки́я, Авдо́тья, бр. Еўдакі́я, др. Еудокѣя, болг. Евдо́ки́я, схв. Јевдокија, слн. Evdokija, стсл. Єγдокига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Evdokía
«бл(а)говоле́ніє»
(1627)
Ві́вдя
Докі́я
До́ня
Євдо́ха
Йовдо́ха
Овдокі́я
Одокі́я
Явдо́ха
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Еўдакі́я | білоруська |
Евдо́ки́я | болгарська |
Εὐδοκία відповідає іменникові εὐδοκία «доброзичливість» | грецька |
Еудокѣя | давньоруська |
Евдоки́я | російська |
Јевдокија | сербохорватська |
Evdokija | словенська |
Єγдокига | старослов’янська |
Авдо́тья | українська |
ευδοκέω «задовольняюся, схвалюю, доброзичливо ставлюся» | ? |
ἐύς «добрий» | ? |
δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю, бажаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України