ЯВДОКИМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Євдоки́м
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Εὐδόκιμος походить від прикметника εὐδόκιμος «оточений доброю славою, славний, шановний», утвореного з прикметників ἐύς «добрий» і δόκιμος «випробуваний, славний», похідного від дієслова δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю», спорідненого з псл. *desiti «знаходити, зустрічати», укр. [судо́сити] «зустрічати»;
р. болг. Евдоки́м, бр. Еўдакі́м, схв. Јевдоким, стсл. Єγдокимъ, Єдєкимъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Еѵдокимъ
«благоиску́сенъ, или́ бл(а)гоиспытатель»
(1627)
Йовдоки́м
Явдоки́м
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Еўдакі́м | білоруська |
Евдоки́м | болгарська |
Εὐδόκιμος походить від прикметника εὐδόκιμος «оточений доброю славою, славний, шановний» | грецька |
*desiti «знаходити, зустрічати» | праслов’янська |
Евдоки́м | російська |
Јевдоким | сербохорватська |
Єγдокимъ | старослов’янська |
судо́сити «зустрічати» | українська |
ἐύς «добрий» | ? |
δόκιμος «випробуваний, славний» | ? |
δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України