ЯВДОКИМ — ЕТИМОЛОГІЯ

Євдоки́м

через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Εὐδόκιμος походить від прикметника εὐδόκιμος «оточений доброю славою, славний, шановний», утвореного з прикметників ἐύς «добрий» і δόκιμος «випробуваний, славний», похідного від дієслова δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю», спорідненого з псл. *desiti «знаходити, зустрічати», укр. [судо́сити] «зустрічати»;
р. болг. Евдоки́м, бр. Еўдакі́м, схв. Јевдоким, стсл. Єγдокимъ, Єдєкимъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Еѵдокимъ «благоиску́сенъ, или́ бл(а)гоиспытатель» (1627)
Йовдоки́м
Явдоки́м
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Еўдакі́м білоруська
Евдоки́м болгарська
Εὐδόκιμος походить від прикметника εὐδόκιμος «оточений доброю славою, славний, шановний» грецька
*desiti «знаходити, зустрічати» праслов’янська
Евдоки́м російська
Јевдоким сербохорватська
Єγдокимъ старослов’янська
судо́сити «зустрічати» українська
ἐύς «добрий» ?
δόκιμος «випробуваний, славний» ?
δοκέω «уявляюся, вважаю, думаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України