ЮЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

юж «уже»

запозичення з польської мови;
п. już, ст. juże, [ju] етимологічно відповідає укр. уже́;
бр. [юж] «уже», др. юже, п. już, ст. juże, [ju], ч. již, [juž], вл. juž, нл. juž, južo, južor, полаб. jauz (‹ *juže) «тс.», схв. [jу̏p], ст. jȕre (‹ *juže) «як тільки; щойно, ледве; уже», слн. žå, ст. jur «уже», стсл. южє, оужє, цсл. ю «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ю
юже
южь
юзь
ю́йка «тс.»
ю́кавці «ті, що вживають діалектне слово ю (уже)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
юж «уже» білоруська
juž верхньолужицька
юже давньоруська
juž нижньолужицька
južo нижньолужицька
južor нижньолужицька
jauz «тс.» (‹ *juže) полабська
już польська
już польська
cт. juże польська
p сербохорватська
žå «уже» словенська
cт. jur «уже» словенська
южє старослов’янська
уже́ українська
ju українська
juž українська
оужє українська
ю «тс.» церковнослов’янська
již чеська
juże ?
ju ?
jȕre «як тільки; щойно, ледве; уже» (‹ *juže) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України