ЮЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
юж «уже»
запозичення з польської мови;
п. już, ст. juże, [ju] етимологічно відповідає укр. уже́;
бр. [юж] «уже», др. юже, п. już, ст. juże, [ju], ч. již, [juž], вл. juž, нл. juž, južo, južor, полаб. jauz (‹ *juže) «тс.», схв. [jу̏p], ст. jȕre (‹ *juže) «як тільки; щойно, ледве; уже», слн. žå, ст. jur «уже», стсл. южє, оужє, цсл. ю «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ю
юже
южь
юзь
ю́йка
«тс.»
ю́кавці
«ті, що вживають діалектне слово ю (уже)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
юж «уже» | білоруська |
juž | верхньолужицька |
юже | давньоруська |
juž | нижньолужицька |
južo | нижньолужицька |
južor | нижньолужицька |
jauz «тс.» (‹ *juže) | полабська |
już | польська |
już | польська |
cт. juże | польська |
p | сербохорватська |
žå «уже» | словенська |
cт. jur «уже» | словенська |
южє | старослов’янська |
уже́ | українська |
ju | українська |
juž | українська |
оужє | українська |
ю «тс.» | церковнослов’янська |
již | чеська |
juże | ? |
ju | ? |
jȕre «як тільки; щойно, ледве; уже» (‹ *juže) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України