ЩЕРБИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з тюркських мов;

пор. тур. крим.-тат. čorba «суп, юшка», уйг. čorba, тат. šurpa, чув. шурпе, чаг. узб. šorba, що походять від ар. šurba «ковток; напій; мікстура», пов’язаного, очевидно, з дієсловом šariba «пити, сьорбати»;

р. [щерба́] «юшка (особливо з риби), навар», болг. чорба́ «юшка, навар», м. чорба, схв. чо́рба «тс.», слн. čîrba «поганий суп; погане питво»;

іє. *(s)kerbh-;

споріднене з лтс. šķir̃ba «тріщина, щілина», šķęrbala «скалка», skar̂ba «тс.», skark̂bs «гострий, грубий», лит. skir̃bti «робитися кислим», двн. scirbi «черепок» (свн. schёrbe «тс.»), гр. σϰαρφα̃σϑαι «розбивати на шматки», Σϰάρφη (місцева назва поблизу від Фермопіл);

псл. *šč^ьr̥ba ‹ *sk’r̥b-;

р. [щерба́] «щербина», бр. [шчэ́рба], шчарбі́на, др. щьрбина, щьрбъ (щьрбыи) «неповний, недосконалий», п. szczerba, ч. štěrbina, слц. štrbina «щілина, щербина», вл. нл. šćerba «щербина», болг. щърби́на, м. штрб «щербатий; беззубий», схв. штрби̏на «щербина», слн. ščŕba «тс.»;

утворення, пов’язане з щерба́, щерби́на;

назва мотивується нерівними, начебто вищербленими краями листя рослини (Нейштадт 581–582);

р. [щерба́к] «цикорій дикий (петрові батоги), Cichorium intybus L.», п. [szczerbak] «тс.», слц. štrbák (бот.) «цикорій городній, Cichorium endivia L.», вл. нл. šćerbak, схв. štrbka «тс.»;

запозичення з угорської мови;

уг. csorba «щербина, зазублина; шкода, втрата, збиток, пошкодження; недолік, брак, дефект» слов’янського походження, пор. болг. (розм.) щърба «зазублина», схв. škȑba, štr̀ba «щербина, зазублина; шкода, збиток», слн. škŕba «уламок, щербина», слц. štrba «щербина; шкода», укр. щерби́на «зазублина; вилом; вада; збиток», що походять від псл. *ščr̥ba «зазублина; щербина (брак зуба)»;