ШЛЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ
шлях «смуга землі, призначена для їзди і ходіння; дорога»
запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом польської;
н. Schlag «удар», снн. slach «удар; слід (особливо від коня); дорога» споріднені з свн. slac (slag) «тс.»;
пор. у семантичному плані укр. би́та доро́га «шлях»;
виведення (Горяев 424) від н. Schlich «лазівка», Schleichweg «кружна дорога, таємний шлях» сумнівне;
р. [шлях] «дорога», бр. шлях, п. szlak, (рідк.) szlach «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пошля́х
«слід, прикмета»
пришляхови́й
шля
«шлях»
шляхі́вщина
«сіно, солома або зерно, що губляться при перевезенні»
шляхови́к
шля́хо́м
«за допомогою»
(прийм.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шлях | білоруська |
Schlag «удар» | німецька |
Schlich «лазівка» | німецька |
Schleichweg «кружна дорога, таємний шлях» | німецька |
szlak «тс.» (рідк.) | польська |
szlach «тс.» (рідк.) | польська |
шлях «дорога» | російська |
slac «тс.» (slag) | середньоверхньнімецька |
slag | середньоверхньнімецька |
slach «удар; слід (особливо від коня); дорога» | середньонижньонімецька |
би́та доро́га «шлях» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України