ШЕРШУН — ЕТИМОЛОГІЯ
ше́ршень «Vespa crabro L.» (ент.)
псл. *sr̥šьnь;
споріднене з лит. širšuõ, šìršuonas «велика оса, шершень», лтс. šir̃šinas, прус. sirsilis, двн. hornaӡ, hornuӡ, н. Hornisse, лат. crābrō, які зводяться до іє. *k῀ers-/k῀r̥s- «голова, ріг» (Kluge–Mitzka 317) або, можливо, пов’язані з іє. коренем *kes-/ks- «різати, колоти» (Мельничук Этимология 1966, 219);
р. ше́ршень, бр. шэ́ршань, др. сьршень, п. szerszeń, [sierszeń, sierszyń, sierszon, sirszula], ч. слц. sršeň, вл. šeršeń, нл. šeršeń, [šeršel], полаб. sarsin (‹ *šŕ̥šenь), болг. стъ́ршел, м. стршен, стршел, схв. стр̏шље̄н, стр̑ш, стр̏ше̄н, слн. sršèn, цсл. сръшень;
Фонетичні та словотвірні варіанти
саршін
саршон
се́ршун
шаршон
ше́рстень
шершу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэ́ршань | білоруська |
| стъ́ршел | болгарська |
| šeršeń | верхньолужицька |
| hornaӡ | давньоверхньонімецька |
| hornuӡ | давньоверхньонімецька |
| сьршень | давньоруська |
| *k῀ers- «голова, ріг» | індоєвропейська |
| *kes- «різати, колоти» | індоєвропейська |
| k῀r̥s- | індоєвропейська |
| ks- | індоєвропейська |
| crābrō | латинська |
| šir̃šinas | латиська |
| širšuõ | литовська |
| šìršuonas «велика оса, шершень» | литовська |
| стршен | македонська |
| стршел | македонська |
| šeršeń | нижньолужицька |
| Hornisse | німецька |
| sarsin (‹ *šŕ̥šenь) | полабська |
| *šŕ̥šenь | полабська |
| szerszeń | польська |
| sierszeń | польська |
| sierszyń | польська |
| sierszon | польська |
| sirszula | польська |
| *sr̥šьnь | праслов’янська |
| sirsilis | прусська |
| ше́ршень | російська |
| стр̏шље̄н | сербохорватська |
| стр̑ш | сербохорватська |
| стр̏ше̄н | сербохорватська |
| sršeň | словацька |
| sršèn | словенська |
| šeršel | українська |
| сръшень | церковнослов’янська |
| sršeň | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України