ШАБАШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́баш «суботнє свято, відпочинок, передбачені іудаїзмом; (міфологічне) за середньовічними повір’ями, нічне збіговисько чортів, відьом і чаклунів»
запозичення з гебрайської мови, що проникло різними шляхами;
форми ша́баш, шаба́ш, очевидно, через посередництво середньоверхньонімецької мови, де первинне s вимовлялося з шиплячим відтінком (у слов’янських мовах передавалося як м’яке, потім стверділе š, форми походять безпосередньо від ід. šábes; наголос шаба́ш виник, очевидно, в російській мові, звідки його перенесено в українську), форми ж ша́баш, са́баш потрапили в українську мову через посередництво польської;
ід. šábes походить від гебр. šabbā́ϑ «шаб(б)ат (день відпочинку)», пов’язаного з дієсловом šāḇáϑ «(Він (Бог)) відпочив» (мається на увазі сьомий день відпочинку Бога по шести днях творіння);
гебр. šābbā́ϑ, šāḇáϑ є словами семітського походження, пор. ар. sabata «перебував у спокої; відпочивав», subāt(un) «спокій; сплячка; закляклість; (мед.) летаргія; (мед.) правець»;
припущення про тюркське посередництво (Mikl. TEl II 162; Korsch AfSlPh 9, 669) не має підстав;
р. ша́ба́ш «шабаш», бр. ша́бас «єврейська субота; відьомський шабаш», шаба́ш «шабаш», п. szabas «єврейське суботнє свято», (рідк.) sabat, ст. szabat «тс.», ч. слц. слн. šábes, вл. нл. sabat, болг. шаба́т, схв. шабат «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cабашівка
«тс.»
саба́ш
сабашува́ти
«у євреїв: святкувати суботу»
ша́баc
«суботнє свято у євреїв»
шабаcі́вка
«річ, використовувана під час шабасу (свічка, страва, горілка тощо)»
шабасо́вий
шаба́ш
«закінчення роботи, кінець чогось узагалі; (виг.) як сигнал закінчення роботи»
шаба́шити
«закінчувати роботу»
(розм.)
шабашковий
«пов’язаний з ша́басом»
шаба́шник
«той, хто підряджається на халтурну роботу»
(знев.)
шабашува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sabata «перебував у спокої; відпочивав» (пор.) | арабська |
| subāt(un) «спокій; сплячка; закляклість; (мед.) летаргія; (мед.) правець» | арабська |
| ша́бас «єврейська субота; відьомський шабаш» | білоруська |
| шаба́ш «шабаш» | білоруська |
| шаба́т | болгарська |
| sabat | верхньолужицька |
| šabbā́ϑ «шаб(б)ат (день відпочинку)» | гебрайська |
| šāḇáϑ «(Він (Бог)) відпочив» (мається на увазі сьомий день відпочинку Бога по шести днях творіння) | гебрайська |
| šābbā́ϑ | гебрайська |
| šāḇáϑ | гебрайська |
| šábes | ідиш |
| sabat | нижньолужицька |
| szabas «єврейське суботнє свято» (рідк.) | польська |
| sabat «єврейське суботнє свято» (рідк.) | польська |
| szabat «тс.» (ст.) | польська |
| ша́ба́ш «шабаш» | російська |
| шабат «тс.» | сербохорватська |
| šábes | словацька |
| šábes | словенська |
| šábes | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України