ЧІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
чіт «парне число»
псл. čьtъ;
утворення, співвідносне з псл. četa «певна кількість; загін», похідне від основи *čьt-, пов’язаної з дієсловом čьtǫ, čisti «читати; лічити, рахувати»;
припускалася спорідненість із псл. četyre/čьtyre (Jakobson IJSLP 1/2, 1959, 275);
р. чёт «чіт», бр. цот, п. cetno «тс», ч. ст. čet «число», слц. četno «попарно», болг. че́тен «парний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́четь
«у товаристві овчинників при розподілі ними овчин: шкіра, що залишилася без пари»
чітува́тися
«грати в чіт і лишку»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цот | білоруська |
| че́тен «парний» | болгарська |
| cetno «тс» | польська |
| čьtъ | праслов’янська |
| četa «певна кількість; загін» | праслов’янська |
| četyre/čьtyre | праслов’янська |
| чёт «чіт» | російська |
| četno «попарно» | словацька |
| čet «число» | чеська |
| *čьt- | ? |
| čisti «читати; лічити, рахувати» | ? |
| čet «число» | ? |
чечува́тися «гратися в чіт та лишку»
виникло внаслідок дистантної прогресивної асиміляції з первісного *четуватися, похідного від чіт (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чочова́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *четуватися | ? |
| чіт | ? |
ціт «парне число»
результат фонетичної видозміни слова чіт «тс.», що відбулася, можливо, під впливом бр. цот або п. [сet, cetno] «тс.»;
р. [ця́таться] «гратися в чіт та лишку», бр. цот, п. [cet];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ціта́ти
«гратися в чіт та лишку»
ці́тка
«дитяча гра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цот | білоруська |
| цот | білоруська |
| сet, cetno «тс.» | польська |
| cet | польська |
| ця́таться «гратися в чіт та лишку» | російська |
| чіт «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України