ЧЕРЕДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
череда́ «стадо (великої рогатої худоби); сто п’ятдесят корів; косяк (риб); тічка (собак)»
псл. *čеrda ( *kerdā);
споріднене з прус. kērdan (зн. в. одн.) «час ( черга)», лит. ker̃dc̦ius «пастух» ( *kerdà «череда»), дінд. śárdhaḥ «стадо, натовп», гот. haírda «стадо», ірл. crod «худоба, багатство», кімр. cordd «група, натовп», гр. ϰόρϑυς «купа», двн. hërta «зміна, черговість», н. Herde «стадо (волів)», англ. herd «стадо, гурт»;
ймовірний зв’язок з індоєвропейським коренем *ker- «різати», бо саме вирізанням рисок на паличці у давнину позначалася як кількість худоби, так і порядок (черговість, час) її випасання;
помилкова думка про германське запозичення (Bern. I 144);
р. череда́ «черга, [стадо]», бр. чарада́ «стадо, зграя, гурт», др. череда «черга», п. trzoda «череда», ст. czrzoda, czereda «юрба» (з укр.), каш. [střòda] «тс.», ч. třída «клас, розряд», střída «зміна, чергування», слц. črieda «череда, отара, табун», вл. črjîda «купа, гурт», болг. черда́, (заст.) чреда́ «череда», схв. (заст.) чре́да «черга», слн. čréda «стадо, отара, табун», стсл. чрѣда «розряд; загін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зауче́редев
«за чергою»
очереди́ти
«утримати, стримати»
почере́дно
«за чергою»
чере́д
«черга»
череда
череда́р
«чередник»
череда́рити
череді́льниця
«відьма, що забирає в корів молоко»
чере́дний
«стадний»
чередни́к
чередникі́вна
чередникува́ти
чередни́ця
«довгий батіг з коротким пужалном»
чередниче́нко
чередни́чка
чередо́м
«чергою»
чере́дьний
«черговий»
чері́дка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| herd «стадо, гурт» | англійська |
| чарада́ «стадо, зграя, гурт» | білоруська |
| черда́ «череда» (заст.) | болгарська |
| črjîda «купа, гурт» | верхньолужицька |
| haírda «стадо» | готська |
| ϰόρϑυς «купа» | грецька |
| hërta «зміна, черговість» | давньоверхньонімецька |
| śárdhaḥ «стадо, натовп» | давньоіндійська |
| череда «черга» | давньоруська |
| crod «худоба, багатство» | ірландська |
| střòda «тс.» | кашубський |
| cordd «група, натовп» | кімрська |
| ker̃dc̦ius «пастух» ( *kerdà «череда») | литовська |
| Herde «стадо (волів)» | німецька |
| trzoda «череда» | польська |
| *čеrda ( *kerdā) | праслов’янська |
| kērdan «час ( черга)» (зн. в. одн.) | прусська |
| череда́ «черга, [стадо]» | російська |
| чре́да «черга» (заст.) | сербохорватська |
| črieda «череда, отара, табун» | словацька |
| čréda «стадо, отара, табун» | словенська |
| чрѣда «розряд; загін» | старослов’янська |
| třída «клас, розряд»«зміна, чергування» | чеська |
| střída «клас, розряд»«зміна, чергування» | чеська |
| *ker- «різати» | ? |
| czrzoda «юрба» (з укр.) | ? |
| czereda «юрба» (з укр.) | ? |
череда́ «Bidens L.» (бот.)
назви пов’язані з череда́1, оскільки плоди цих рослин застряють у шерсті тварин (череди) і розносяться на великі відстані;
р. череда́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чередни́к
«Rindera Pall.; [чорнокорінь лікарський, Cynoglossum officinale L. Mak; водяний перець, Polygonum hydropiper L. Mak]»
череду́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| череда́ | російська |
| череда́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України