ХРУЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́нявий «покритий струп’ям, шолудивий»

неясне;
пов’язується (Меркулова Этимология 1970, 193–195) з р. [хру́ни] «болячки, короста, лахміття», [хру́ны] «тс.», [хруль] «покритий коростою», [хры́да] «не застібнутий на гудзики, з розкритими грудьми», [хри́да] «людина брудна, мокра», а також (Шелудько 45) з нвн. grindig «коростявий»;
сюди ж, можливо, укр. [ри́нди] «лахміття» і лит. skraudа̄s «шершавий»;
п. [ryniawa] «брудна (свиня)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ринявець «людина у струпах»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skraudùs «шершавий» литовська
grindig «коростявий» нововерхньонімецька
ryniawa «брудна (свиня)» польська
хру́ни «болячки, короста, лахміття» російська
хру́ны «тс.» російська
хруль «покритий коростою» російська
хры́да «не застібнутий на гудзики, з розкритими грудьми» російська
хри́да «людина брудна, мокра» російська
ри́нди «лахміття» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України