ХРУЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ри́нявий «покритий струп’ям, шолудивий»
неясне;
пов’язується (Меркулова Этимология 1970, 193–195) з р. [хру́ни] «болячки, короста, лахміття», [хру́ны] «тс.», [хруль] «покритий коростою», [хры́да] «не застібнутий на гудзики, з розкритими грудьми», [хри́да] «людина брудна, мокра», а також (Шелудько 45) з нвн. grindig «коростявий»;
сюди ж, можливо, укр. [ри́нди] «лахміття» і лит. skraudа̄s «шершавий»;
п. [ryniawa] «брудна (свиня)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ринявець
«людина у струпах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skraudùs «шершавий» | литовська |
| grindig «коростявий» | нововерхньонімецька |
| ryniawa «брудна (свиня)» | польська |
| хру́ни «болячки, короста, лахміття» | російська |
| хру́ны «тс.» | російська |
| хруль «покритий коростою» | російська |
| хры́да «не застібнутий на гудзики, з розкритими грудьми» | російська |
| хри́да «людина брудна, мокра» | російська |
| ри́нди «лахміття» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України