ХОМІК — ЕТИМОЛОГІЯ

хом'я́к «польовий гризун, шкідник польових і городніх культур» (зоол.)

надійної етимології не має;
пов’язувалося з ч. мор. [chomtat’] «жадібно їсти», ха́мкать (Ильинский ИОРЯС 16/4, 6), з п. skomleć, др. скомати, скомлю «кричати, верещати» (з переходом ск х) за писком гризуна, з псл. (s)komiti «стискати, м’яти», тоді chomik – «такий, що стискає, нагромаджує» (Sławski I 75–76; Brückner 182);
не виключений зв’язок із псл. *(s)kem-/(s)kom-/xō˘m- «різати, дробити» (пор. і назву гризуни́);
щодо др. хомѣсторъ припускалося запозичення з давньоіранської, пор. ав. hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю», перс. hamestār «противник» (Bartholomae 1774; Vasmer RS 6, 174; Фасмер IV 260–261, ZfSlPh 19, 449; 20, 402–403; Machek Slavia 16, 211);
п. chomik, ст. chomiek запозичене з української;
р. хомя́к, бр. хамя́к, др. хомѣкъ, хомякъ, хомѣсторъ, п. chomik, стсл. хом"къ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хома́
хомє́к
хоми́к
хомі́к
хомлє́к
хомля́к
хомня́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю» авестійська
хамя́к білоруська
скомати давньоруська
хомѣсторъ давньоруська
хомѣкъ давньоруська
chomtat' «жадібно їсти» моравське
hamestār «противник» перська
skomleć польська
chomik польська
chomik польська
*(s)kem-/(s)kom-/xō˘m- «різати, дробити» (пор. і назву гризуни́) праслов’янська
хомя́к російська
хом"къ старослов’янська
хомякъ українська
хомѣсторъ українська
chomtat' «жадібно їсти» чеська
ха́мкать ?
скомлю «кричати, верещати» (з переходом ск х) ?
chomik «такий, що стискає, нагромаджує» ?
hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю» ?
chomiek ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України