ХОМІК — ЕТИМОЛОГІЯ
хом'я́к «польовий гризун, шкідник польових і городніх культур» (зоол.)
надійної етимології не має;
пов’язувалося з ч. мор. [chomtat’] «жадібно їсти», ха́мкать (Ильинский ИОРЯС 16/4, 6), з п. skomleć, др. скомати, скомлю «кричати, верещати» (з переходом ск х) за писком гризуна, з псл. (s)komiti «стискати, м’яти», тоді chomik – «такий, що стискає, нагромаджує» (Sławski I 75–76; Brückner 182);
не виключений зв’язок із псл. *(s)kem-/(s)kom-/xō˘m- «різати, дробити» (пор. і назву гризуни́);
щодо др. хомѣсторъ припускалося запозичення з давньоіранської, пор. ав. hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю», перс. hamestār «противник» (Bartholomae 1774; Vasmer RS 6, 174; Фасмер IV 260–261, ZfSlPh 19, 449; 20, 402–403; Machek Slavia 16, 211);
п. chomik, ст. chomiek запозичене з української;
р. хомя́к, бр. хамя́к, др. хомѣкъ, хомякъ, хомѣсторъ, п. chomik, стсл. хом"къ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хома́
хомє́к
хоми́к
хомі́к
хомлє́к
хомля́к
хомня́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю» | авестійська |
| хамя́к | білоруська |
| скомати | давньоруська |
| хомѣсторъ | давньоруська |
| хомѣкъ | давньоруська |
| chomtat' «жадібно їсти» | моравське |
| hamestār «противник» | перська |
| skomleć | польська |
| chomik | польська |
| chomik | польська |
| *(s)kem-/(s)kom-/xō˘m- «різати, дробити» (пор. і назву гризуни́) | праслов’янська |
| хомя́к | російська |
| хом"къ | старослов’янська |
| хомякъ | українська |
| хомѣсторъ | українська |
| chomtat' «жадібно їсти» | чеська |
| ха́мкать | ? |
| скомлю «кричати, верещати» (з переходом ск х) | ? |
| chomik «такий, що стискає, нагромаджує» | ? |
| hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю» | ? |
| chomiek | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України