ХОЛЯВА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xol’eva, розглядається як похідне від дієслова xoliti (ЭССЯ 8, 59–60);

припускалося запозичення із циганської мови (Горяев 394; Mikl. EW 85; Machek Slavia 16, 211);

циг. холо́в, [холова́] «штани, шаровари» швидше, навпаки, слов’янського походження;

висловлювалася думка про спорідненість з холо́ша, холо́шні (схв. хла̏ча «панчоха») і з п. chłonąć «вбирати в себе, всмоктувати» (тоді п. cholewa первісно «те, що обгортає» –Sławski I 74–75; Brückner 182);

малоймовірним є і зведення слова до псл. *xal-, *xol- із звуконаслідувальним значенням (халя́ва «те, що шумить» – Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);

безпідставно зіставлялося з лат. caliga «чобіт» (Matzenauer 179);

не обґрунтоване припущення про те, що п. cholewa є джерелом для укр. халя́ва (Zaręba JP 51, 1, 5);

р. [халя́ва], бр. халя́ва, п. cholewa, ч. [chalava, halava], ст. cholava «кусок тканини для обв’язування», вл. kholowa, нл. chîlowa, схв. [hȍleva] «панчоха»;