ХВОЙКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хво́я «сосна, глиця, дрюк»
псл. xvoja;
споріднене з лит. skujà «хвоя, шишка», лтс. skujas «хвоя ялини», де початкове x ‹ ks, що виникло внаслідок давньої метатези ks m sk;
іє. *sk(h)u̯oi-;
менш переконливими є порівнювання (Machek ESJČ 211) псл. xvoja з дінд. vayā́ «гілка», а також пов’язання хво́я з хве́ять (Brückner 181; Брандт РФВ 22, 127; Желтов ФЗ 1877/4, 79);
р. хво́я, бр. хво́я, п. choja, choina «хвоя, сосна, глиця», ч. chvoj, слц. chvoj(e) «хворост, хвоя», chvoja «гілка ялини», вл. chîjna, [chîjca] «сосна», нл. chоjca, chîjna «тс.», болг. хво́йна «ялівець», схв. хво̀ja «гілка, пагін», слн. hîja «хвоя, ялина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йняк
«сосняк»
фо́я
хвайни́к
хвийня́к
хвиня́к
хвої́на
хво́йки
«невеликий сосняк»
хво́йний
хвойни́к
хво́йні
хвойні́вка
«блощиця, Pachymerus pini»
(зоол.)
хвойнове́ць
«Chalkophora mariana»
хвойня́к
«довгоносик, слоник»
(ент.)
хвойови́й
хвояни́к
«чорний ліс»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хво́я | білоруська |
| хво́йна «ялівець» | болгарська |
| chîjna | верхньолужицька |
| vayā́ «гілка» | давньоіндійська |
| *sk(h)u̯oi- | індоєвропейська |
| skujas «хвоя ялини» | латиська |
| skujà «хвоя, шишка» | литовська |
| chоjca «тс.» | нижньолужицька |
| chîjna «тс.» | нижньолужицька |
| choja «хвоя, сосна, глиця» | польська |
| choina «хвоя, сосна, глиця» | польська |
| xvoja | праслов’янська |
| xvoja | праслов’янська |
| хво́я | російська |
| хво̀ja «гілка, пагін» | сербохорватська |
| chvoj(e) «хворост, хвоя»«гілка ялини» | словацька |
| chvoja «хворост, хвоя»«гілка ялини» | словацька |
| hîja «хвоя, ялина» | словенська |
| chîjca «сосна» | українська |
| chvoj | чеська |
| хво́я | ? |
| хве́ять | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України