ХВЕННА — ЕТИМОЛОГІЯ
Юхи́м «чоловіче ім’я»
запозичене в давньоруську мову з грецької за посередництвом церковнослов’янської;
сгр. ім’я Εὐφήμιος «тс.» походить від εὔφημος «благочестивий; священний; щасливий, радісний, благовісний»;
р. Ефи́м «Юхим», ст. Евфи́мий, (розм.) Ефи́мий, бр. Яўхі́м, Яфі́м, п. Eufemiusz «тс.», ч. Eufemia «Єфимія», слц. Eufåmia, болг. Евти́мий, Евтими́я, Ефими́я, м. Ефимиja, схв. Евфимиjе, Евфимиja, Jeфимиja, Еufemija, слн. Evfemija «тс.», стсл. Єуфимъ «Юхим»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Євхимія́н
Єфи́м
«тс.»
Єфимі́я
(1627)
Єфи́мія
«Хима»
Йовхи́м
«Юхим»
Фе́ма
«Хима»
Фемія
«тс.»
Фему́ня
«зменш. від Фе́ма»
Фе́нна
«Хима»
Хве́нна
«тс.»
Хи́ма
Хи́мка
Ювхи́м
«Юхим»
Юхи́ма
«Хима»
Юхи́мія
«тс.»
Юхти́м
«Юхим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Яўхі́м | білоруська |
| Евти́мий | болгарська |
| Ефимиja | македонська |
| Eufemiusz «тс.» | польська |
| Ефи́м «Юхим» | російська |
| Εὐφήμιος «тс.» | середньогрецька |
| Eufåmia | словацька |
| Evfemija «тс.» | словенська |
| Єуфимъ «Юхим» | старослов’янська |
| Яфі́м | українська |
| Евтими́я | українська |
| Ефими́я | українська |
| Евфимиja | українська |
| Jeфимиja | українська |
| Eufemia «Єфимія» | чеська |
| εὔφημος «благочестивий; священний; щасливий, радісний, благовісний» | ? |
| Евфи́мий (розм.) | ? |
Хве́на (жіноче ім’я)
очевидно, варіант імен Хвійо́на, Фео́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Хвенна
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Хвійо́на | ? |
| Фео́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України