ХАРКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ха́рківка «різновид шапки»
імовірно, походить від назви міста Ха́рків;
пор. решети́лка «шапка з решетилівського каракулю» (Решетилівка – місто на Полтавщині);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ха́рків | ? |
решети́лка «шапка з решетилівського каракулю» | ? |
ха́рки́ «балакати дурниці, верзти нісенітниці» (нести́, говори́ти)(харки́макого́ненки)
утворене від власного імені Харко́ Макого́ненко – одіозної особи в народних переказах («був сім літ вовкулакою» – Номис 256; «Харько Макогоненко-Калюбаренко-Демко, що матері око виколов» Номис 256);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дурни́й Харко́ Макого́ненко
(Номис)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Харко́ Макого́ненко («був сім літ вовкулакою» -- Номис 256; «Харько Макогоненко-Калюбаренко-Демко, що матері око виколов» Номис 256). | ? |
Заха́р
гр. Ζαχαρίας походить від гебр. Zəḵari̯ā (‹zəḵari̯āhu̯ ), в якому злилися основи zəḵar «пам’ять, згадка» та i̯ahu̯ «Ягве, бог»;
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
р. Заха́рий, бр. Заха́р, Заха́рый, др. Захария, п. Zachariasz, ч. слц. Zachariáš, болг. Заха́ри(й), м. Захариje, Захар, схв. Захарија, Зȃријa, слн. Caharija, стсл. Захарига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Заха́рia
«памят(ь)...г(оспод)ня»
(1627)
Захарїа
(наз. в., 1366)
Заха́рій
Заха́рко
Харко́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Заха́р | білоруська |
Заха́рый | білоруська |
Заха́ри(й) | болгарська |
Zəḵari̯ā (‹zəḵar$iāh$u) | гебрайська |
zəḵar «пам’ять, згадка» | гебрайська |
i̯ahu̯ «Ягве, бог» | гебрайська |
zəḵari̯āhu̯ | гебрайська |
Ζαχαρίας | грецька |
Захария | давньоруська |
Захариje | македонська |
Захар | македонська |
Zachariasz | польська |
Захарија | сербохорватська |
Зȃријa | сербохорватська |
Zachariáš | словацька |
Caharija | словенська |
Захарига | старослов’янська |
Zachariáš | чеська |
Заха́рий | ? |
Харито́н (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Χαριτων «щедрий, який дарує милості» походить від χάρις (род. в. χάριτος) «принада, краса, чарівність»;
співвідносне з жіночим іменем Хари́та;
р. болг. Харито́н, бр. Харыто́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Хариті́н
Харко́
Харько́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Харыто́н | білоруська |
Харито́н | болгарська |
Χαριτων «щедрий, який дарує милості» | грецька |
Харито́н | російська |
χάριτος «принада, краса, чарівність» | ? |
Хари́та | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України