ХАРКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

ха́рківка «різновид шапки»

імовірно, походить від назви міста Ха́рків;
пор. решети́лка «шапка з решетилівського каракулю» (Решетилівка – місто на Полтавщині);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ха́рків ?
решети́лка «шапка з решетилівського каракулю» ?

ха́рки́ «балакати дурниці, верзти нісенітниці» (нести́, говори́ти)(харки́макого́ненки)

утворене від власного імені Харко́ Макого́ненко – одіозної особи в народних переказах («був сім літ вовкулакою» – Номис 256; «Харько Макогоненко-Калюбаренко-Демко, що матері око виколов» Номис 256);
Фонетичні та словотвірні варіанти

дурни́й Харко́ Макого́ненко (Номис)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Харко́ Макого́ненко («був сім літ вовкулакою» -- Номис 256; «Харько Макогоненко-Калюбаренко-Демко, що матері око виколов» Номис 256). ?

Заха́р

гр. Ζαχαρίας походить від гебр. Zəḵari̯ā (‹zəḵari̯āhu̯ ), в якому злилися основи zəḵar «пам’ять, згадка» та i̯ahu̯ «Ягве, бог»;
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
р. Заха́рий, бр. Заха́р, Заха́рый, др. Захария, п. Zachariasz, ч. слц. Zachariáš, болг. Заха́ри(й), м. Захариje, Захар, схв. Захарија, Зȃријa, слн. Caharija, стсл. Захарига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Заха́рia «памят(ь)...г(оспод)ня» (1627)
Захарїа (наз. в., 1366)
Заха́рій
Заха́рко
Харко́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Заха́р білоруська
Заха́рый білоруська
Заха́ри(й) болгарська
Zəḵari̯ā (‹zəḵar$iāh$u) гебрайська
zəḵar «пам’ять, згадка» гебрайська
i̯ahu̯ «Ягве, бог» гебрайська
zəḵari̯āhu̯ гебрайська
Ζαχαρίας грецька
Захария давньоруська
Захариje македонська
Захар македонська
Zachariasz польська
Захарија сербохорватська
Зȃријa сербохорватська
Zachariáš словацька
Caharija словенська
Захарига старослов’янська
Zachariáš чеська
Заха́рий ?

Харито́н (чоловіче ім’я)

запозичення з грецької мови;
гр. Χαριτων «щедрий, який дарує милості» походить від χάρις (род. в. χάριτος) «принада, краса, чарівність»;
співвідносне з жіночим іменем Хари́та;
р. болг. Харито́н, бр. Харыто́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Хариті́н
Харко́
Харько́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Харыто́н білоруська
Харито́н болгарська
Χαριτων «щедрий, який дарує милості» грецька
Харито́н російська
χάριτος «принада, краса, чарівність» ?
Хари́та ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України