ФІЛАРЕТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Філаре́т (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Φιλάρετος, букв. «той, хто любить доброчесність, добродій», утворене з іменників φίλος «приятель, прихильник» і етимологічно неясного ἀρετή «доблесть, хоробрість, мужність»;
р. болг. Филаре́т, бр. Філарэ́т;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ла́ра
Ла́ря
Фі́ла
Філаре́та
(жіноче ім’я)
Філаретъ
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Філарэ́т | білоруська |
| Филаре́т | болгарська |
| Φιλάρετος | грецька |
| φίλος «приятель, прихильник» | грецька |
| ἀρετή «доблесть, хоробрість, мужність» | грецька |
| Филаре́т | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України