ТІСНУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

тісни́й «непросторий; вузький; [бідний, злиденний Нед]»

псл. *těsknъ «вузький, тісний», пов’язане чергуванням голосних з tiskati «тискати»;
зіставляється також (Machek ESJČ 641; LP 5, 1955, 69–70) з гр. στενός «вузький, тісний» з припущенням на слов’янському ґрунті метатези приголосних і подовження голосного е;
р. те́сный, бр. цесны, др. тѣснъ, п. ciasny, ч. těsný, слц. tesný, вл. ćěsny, нл. śěsny, болг. м. те́сен, схв. те́сан, слн. têsen, стсл. тѣснъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затісни́й
заті́снювати
затісня́ти
по́тісний «тіснуватий»
притісний «бідний, незаможний»
стісня́ч «конденсатор»
тісна́к «бідняк»
тісни́на
тісни́ти
тісні́шати
тісно́та́
тіснува́тий
тісня́ва
тісня́к «бідняк»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цесны білоруська
те́сен болгарська
ćěsny верхньолужицька
στενός «вузький, тісний» грецька
тѣснъ давньоруська
те́сен македонська
śěsny нижньолужицька
ciasny польська
*těsknъ «вузький, тісний» праслов’янська
tiskati «тискати» праслов’янська
те́сный російська
те́сан сербохорватська
tesný словацька
têsen словенська
тѣснъ старослов’янська
těsný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України