ТОНКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

тонки́й

псл. tьnъkъ (сх.-сл. tъnъkъ), первісно *tьnъ, основа на -ŭ, пізніше поширена формантом -kъ;
споріднене з дінд. tanúḥ (tánukaḥ) «тонкий», ос. t‘ænæg «довгий», лит. tę́vas «тонкий», двн. dunni, дангл. þynne, нвн. dünn, англ. thin, дірл. tan(a)e, лат. tenuis, корн. tanow, кімр. teneu «тс.», гр. τανύς «довгий», ταναός (‹ταναƑός) «витягнутий»;
іє. *tenus від кореня *ten- «напинати, тягти», первісне значення «розтягнутий, видовжений»;
р. то́нкий, бр. то́нкі, др. тънъкыи, тьнъкыи, п. cienki, ч. слц. tenký, вл. ćeńki, нл. śańki, болг. тъ́нък, м. танок, [тонок], схв. та̏нак, та̏нан, слн. tánek, tènek, стсл. тънъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́тонкий «тонкуватий»
пре́тонкий «дуже тонкий»
тоне́нький
тоне́сенький
тонина́
тони́ти «тоншити»
тоні́сій
тоні́сінький
тоні́січкий
тоні́чкий
тоні́щий «тонший»
то́нкість
тонкота́
то́нкощі
тонкува́ти
тонкува́тий
тоно́йкий «тоненький»
тону́сенький
тону́ський «тс.»
то́нчий «тонший»
тончина́
тончи́ти «тс.»
то́ншати
тонше́нький
то́нший
тонши́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thin англійська
то́нкі білоруська
тъ́нък болгарська
ćeńki верхньолужицька
τανύς «довгий» грецька
ταναός грецька
ταναƑός грецька
þynne давньоанглійська
dunni давньоверхньонімецька
tanúḥ «тонкий» (tánukaḥ) давньоіндійська
tánukaḥ давньоіндійська
tan(a)e давньоірландська
тънъкыи давньоруська
тьнъкыи давньоруська
*tenus «напинати, тягти» індоєвропейська
*ten- «розтягнутий, видовжений» індоєвропейська
teneu «тс.» кімрська
tanow корнська
tenuis латинська
tę́vas «тонкий» литовська
танок македонська
тонок македонська
śańki нижньолужицька
dünn нововерхньонімецька
t'ænæg «довгий» осетинська
cienki польська
tьnъkъ (сх.-сл. tъnъkъ) праслов’янська
*tьnъ праслов’янська
-kъ (формант) праслов’янська
то́нкий російська
та̏нак сербохорватська
та̏нан сербохорватська
tenký словацька
tánek словенська
tènek словенська
тънъкъ старослов’янська
tenký чеська
tъnъkъ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України