ТОМКО — ЕТИМОЛОГІЯ

Тимофі́й (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;
р. Тимофе́й, бр. Цiмафе́й, др. Тимоѳей, п. Tymoteusz, ч. Timotheus, слц. Timotej, болг. Тимоте́й, Тимофе́й, м. Тимотеj, Тимотиje, схв. Тимотеj, Тимотиje, слн. Timotej, стсл. Тимоѳеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Темко́
Ти́мі́ш
Тимко́
Тимоβе́й «честь Б(о)жа(я), Б(о)го(мъ) почте(нъ) а(бо) дорогій Б(ог)у» (1627)
Тимо́сь
Тимоте́й
Тимофтій (1491)
Тимо́фтій (Me)]
Тимо́ха
Тимохъ (1438)
Тимошъ (1471)
Тимоѳей
Тиму́сь
То́мко́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kaēnā- «помста, кара» авестійська
Цiмафе́й білоруська
Тимоте́й болгарська
Тимофе́й болгарська
Τιμόϑεος «честь, пошана; ціна; помста, кара» (букв. «який шанує Бога») грецька
ϑεός «бог» грецька
τῑμή грецька
Тимоѳей давньоруська
káina «ціна» литовська
Тимотеj македонська
Тимотиje македонська
Tymoteusz польська
сěnа «тс.» праслов’янська
Тимофе́й російська
Тимотеj сербохорватська
Тимотиje сербохорватська
Timotej словацька
Timotej словенська
Тимоѳеи старослов’янська
ціна́ українська
Timotheus чеська

Тома́ (чоловіче ім’я)

запозичення із західнослов’янських мов;
п. Tomasz, ч. Tomáš та ін. через лат. Thomas зводяться до гр. Θωμάς, від якого походить і укр. Хома́ (Фома́) (див.);
бр. Тама́ш, болг. Тома́, Тома́ш, схв. Тома, Томаш, слн. Tomáž;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Тома (1432)
Тома́с
То́ма́ш
То́мко
Тому́ньо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Тама́ш білоруська
Тома́ болгарська
Тома́ш болгарська
Θωμάς грецька
Thomas латинська
Tomasz польська
Тома сербохорватська
Томаш сербохорватська
Tomáž словенська
Хома́ (Фома́) українська
Хома́ українська
Tomáš чеська

то́мка «пахуча трава звичайна, Anthoxanthum odorafum L. См, Куз, Mak; чаполоч південна, Hierochloё australis См, Mak» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. tonka «пахуча трава», [tomkownica] «чаполоч» виникли внаслідок скорочення і деетимологізації з tonkobób «екзотична рослина, Dipterуx», tonkowy bób, tonkowe ziarna «тс.», що є частковою калькою н. Tonkabohne «біб тонка» (пор. також н. Tonkabaum «Dipteryx odorata»);
розмелені плоди цієї рослини додавали для приємного запаху до нюхального тютюну;
назву tomka (‹tonka, пор. і п. tonka wonna) було перенесено на інші рослини, зокрема траву пахучу звичайну (Anthoxanthum), коріння якої теж мало приємний запах і використовувалось замість бобів тонки;
р. [том(н?)ковица] «остудник голий, Herniaria glabra», бр. [то́мка] «пахуча трава», ч. слц. tomka «тс.», tomkovice «чаполоч»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́мка «пахуча трава» білоруська
Tonkabohne «біб тонка» (пор. також н. Tonkabaum «Dipteryx odorata») німецька
Tonkabaum німецька
tonka «пахуча трава» польська
tomkownica «чаполоч» польська
tonkobób «екзотична рослина, Dipterуx» польська
tonkowe ziarna «тс.» польська
tonkowy bób польська
tomka польська
tonka wonna польська
том(н?)ковица «остудник голий, Herniaria glabra» російська
tomka «тс.»«чаполоч» словацька
tomkovice «тс.»«чаполоч» словацька
tomka «тс.»«чаполоч» чеська
tomkovice «тс.»«чаполоч» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України