ТОМКО — ЕТИМОЛОГІЯ

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;

р. Тимофе́й, бр. Цiмафе́й, др. Тимоѳей, п. Tymoteusz, ч. Timotheus, слц. Timotej, болг. Тимоте́й, Тимофе́й, м. Тимотеj, Тимотиje, схв. Тимотеj, Тимотиje, слн. Timotej, стсл. Тимоѳеи;

запозичення із західнослов’янських мов;

п. Tomasz, ч. Tomáš та ін. через лат. Thomas зводяться до гр. Θωμάς, від якого походить і укр. Хома́ (Фома́) (див.);

бр. Тама́ш, болг. Тома́, Тома́ш, схв. Тома, Томаш, слн. Tomáž;

запозичення з польської мови;

п. tonka «пахуча трава», [tomkownica] «чаполоч» виникли внаслідок скорочення і деетимологізації з tonkobób «екзотична рослина, Dipterуx», tonkowy bób, tonkowe ziarna «тс.», що є частковою калькою н. Tonkabohne «біб тонка» (пор. також н. Tonkabaum «Dipteryx odorata»);

розмелені плоди цієї рослини додавали для приємного запаху до нюхального тютюну;

назву tomka (‹tonka, пор. і п. tonka wonna) було перенесено на інші рослини, зокрема траву пахучу звичайну (Anthoxanthum), коріння якої теж мало приємний запах і використовувалось замість бобів тонки;

р. [том(н?)ковица] «остудник голий, Herniaria glabra», бр. [то́мка] «пахуча трава», ч. слц. tomka «тс.», tomkovice «чаполоч»;