ТОМКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Тимофі́й (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;
р. Тимофе́й, бр. Цiмафе́й, др. Тимоѳей, п. Tymoteusz, ч. Timotheus, слц. Timotej, болг. Тимоте́й, Тимофе́й, м. Тимотеj, Тимотиje, схв. Тимотеj, Тимотиje, слн. Timotej, стсл. Тимоѳеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Темко́
Ти́мі́ш
Тимко́
Тимоβе́й
«честь Б(о)жа(я), Б(о)го(мъ) почте(нъ) а(бо) дорогій Б(ог)у»
(1627)
Тимо́сь
Тимоте́й
Тимофтій
(1491)
Тимо́фтій
(Me)]
Тимо́ха
Тимохъ
(1438)
Тимошъ
(1471)
Тимоѳей
Тиму́сь
То́мко́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kaēnā- «помста, кара» | авестійська |
Цiмафе́й | білоруська |
Тимоте́й | болгарська |
Тимофе́й | болгарська |
Τιμόϑεος «честь, пошана; ціна; помста, кара» (букв. «який шанує Бога») | грецька |
ϑεός «бог» | грецька |
τῑμή | грецька |
Тимоѳей | давньоруська |
káina «ціна» | литовська |
Тимотеj | македонська |
Тимотиje | македонська |
Tymoteusz | польська |
сěnа «тс.» | праслов’янська |
Тимофе́й | російська |
Тимотеj | сербохорватська |
Тимотиje | сербохорватська |
Timotej | словацька |
Timotej | словенська |
Тимоѳеи | старослов’янська |
ціна́ | українська |
Timotheus | чеська |
Тома́ (чоловіче ім’я)
запозичення із західнослов’янських мов;
п. Tomasz, ч. Tomáš та ін. через лат. Thomas зводяться до гр. Θωμάς, від якого походить і укр. Хома́ (Фома́) (див.);
бр. Тама́ш, болг. Тома́, Тома́ш, схв. Тома, Томаш, слн. Tomáž;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Тома
(1432)
Тома́с
То́ма́ш
То́мко
Тому́ньо
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Тама́ш | білоруська |
Тома́ | болгарська |
Тома́ш | болгарська |
Θωμάς | грецька |
Thomas | латинська |
Tomasz | польська |
Тома | сербохорватська |
Томаш | сербохорватська |
Tomáž | словенська |
Хома́ (Фома́) | українська |
Хома́ | українська |
Tomáš | чеська |
то́мка «пахуча трава звичайна, Anthoxanthum odorafum L. См, Куз, Mak; чаполоч південна, Hierochloё australis См, Mak» (бот.)
запозичення з польської мови;
п. tonka «пахуча трава», [tomkownica] «чаполоч» виникли внаслідок скорочення і деетимологізації з tonkobób «екзотична рослина, Dipterуx», tonkowy bób, tonkowe ziarna «тс.», що є частковою калькою н. Tonkabohne «біб тонка» (пор. також н. Tonkabaum «Dipteryx odorata»);
розмелені плоди цієї рослини додавали для приємного запаху до нюхального тютюну;
назву tomka (‹tonka, пор. і п. tonka wonna) було перенесено на інші рослини, зокрема траву пахучу звичайну (Anthoxanthum), коріння якої теж мало приємний запах і використовувалось замість бобів тонки;
р. [том(н?)ковица] «остудник голий, Herniaria glabra», бр. [то́мка] «пахуча трава», ч. слц. tomka «тс.», tomkovice «чаполоч»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
то́мка «пахуча трава» | білоруська |
Tonkabohne «біб тонка» (пор. також н. Tonkabaum «Dipteryx odorata») | німецька |
Tonkabaum | німецька |
tonka «пахуча трава» | польська |
tomkownica «чаполоч» | польська |
tonkobób «екзотична рослина, Dipterуx» | польська |
tonkowe ziarna «тс.» | польська |
tonkowy bób | польська |
tomka | польська |
tonka wonna | польська |
том(н?)ковица «остудник голий, Herniaria glabra» | російська |
tomka «тс.»«чаполоч» | словацька |
tomkovice «тс.»«чаполоч» | словацька |
tomka «тс.»«чаполоч» | чеська |
tomkovice «тс.»«чаполоч» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України