ТОДОРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Теодо́р (чоловіче ім’я)
запозичення з латинської мови;
лат. Theodorus походить від гр. Θεόδωρος, букв. «Божий дар»;
р. Теодо́р, бр. Тэадо́р, п. слц. Teodor, ч. Theodor, болг. Тео́дор, То́дор, м. Теодор, Тодор, схв. Tèodor, Tȍdor, слн. Teodor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Тадоръ
(1436)
Теодо́ра
(жіноче ім’я)
Теодоръ
(1470)
Тодеръ
(1400)
То́ді́р
То́до́р
Тодоръ
(1393)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Тэадо́р | білоруська |
| Тео́дор | болгарська |
| То́дор | болгарська |
| Θεόδωρος | грецька |
| Theodorus | латинська |
| Теодор | македонська |
| Тодор | македонська |
| Teodor | польська |
| Теодо́р | російська |
| Tèodor | сербохорватська |
| Tȍdor | сербохорватська |
| Teodor | словацька |
| Teodor | словенська |
| Theodor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України