ТИМОШІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Тимофі́й (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;
р. Тимофе́й, бр. Цiмафе́й, др. Тимоѳей, п. Tymoteusz, ч. Timotheus, слц. Timotej, болг. Тимоте́й, Тимофе́й, м. Тимотеj, Тимотиje, схв. Тимотеj, Тимотиje, слн. Timotej, стсл. Тимоѳеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Темко́
Ти́мі́ш
Тимко́
Тимоβе́й
«честь Б(о)жа(я), Б(о)го(мъ) почте(нъ) а(бо) дорогій Б(ог)у»
(1627)
Тимо́сь
Тимоте́й
Тимофтій
(1491)
Тимо́фтій
(Me)]
Тимо́ха
Тимохъ
(1438)
Тимошъ
(1471)
Тимоѳей
Тиму́сь
То́мко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kaēnā- «помста, кара» | авестійська |
| Цiмафе́й | білоруська |
| Тимоте́й | болгарська |
| Тимофе́й | болгарська |
| Τιμόϑεος «честь, пошана; ціна; помста, кара» (букв. «який шанує Бога») | грецька |
| ϑεός «бог» | грецька |
| τῑμή | грецька |
| Тимоѳей | давньоруська |
| káina «ціна» | литовська |
| Тимотеj | македонська |
| Тимотиje | македонська |
| Tymoteusz | польська |
| сěnа «тс.» | праслов’янська |
| Тимофе́й | російська |
| Тимотеj | сербохорватська |
| Тимотиje | сербохорватська |
| Timotej | словацька |
| Timotej | словенська |
| Тимоѳеи | старослов’янська |
| ціна́ | українська |
| Timotheus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України