ТИМОН — ЕТИМОЛОГІЯ
тим'ян «чебрець звичайний, Thymus serpyllum L.» (бот.)
результат видозміни др. фимиянъ «фіміам», зумовленої впливом лат. thȳmiāma «пахуче куріння, фіміам», що походить від гр. ϑυμίαμα «куріння», пов’язаного з ϑυμός «дух; (ст.) дим»;
р. тимья́н, [темья́н, тимиа́н, ти́мон] «тс.», бр. [сіміан] «чебрець український, Thymus ucrainicus Klok», [ціміяк] «тс.», др. тьмиянъ «пахуча смола, фіміам», темьянъ, тимьянъ «тс.», ч. tymián «чебрець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тимкан
тімян
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіміан «чебрець український, Thymus ucrainicus Klok» | білоруська |
| ціміяк «тс.» | білоруська |
| ϑυμίαμα «куріння» | грецька |
| ϑυμός «дух; (ст.) дим» | грецька |
| фимиянъ «фіміам» | давньоруська |
| тьмиянъ «пахуча смола, фіміам» | давньоруська |
| темьянъ | давньоруська |
| тимьянъ «тс.» | давньоруська |
| thȳmiāma «пахуче куріння, фіміам» | латинська |
| тимья́н | російська |
| темья́н | російська |
| тимиа́н | російська |
| ти́мон «тс.» | російська |
| tymián «чебрець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України