ТИЛИМОН — ЕТИМОЛОГІЯ
Филимо́н (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Φιλήμων утворене від φιλέω «люблю»;
р. болг. Филимо́н, бр. Філімо́н, п. слц. Filomen, ч. Filemоn, м. Филимен, схв. Filímоn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Талемі́н
Телемі́н
Тилимо́н
Філемо́н
Філимωнъ
«возлюбленный»
(1627)
Філімо́н
Філь
Фі́ля
Халимо́н
Хвилимо́н
Хілімо́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Філімо́н | білоруська |
| Филимо́н | болгарська |
| Φιλήμων «люблю» | грецька |
| φιλέω | грецька |
| Филимен | македонська |
| Filomen | польська |
| Филимо́н | російська |
| Filímоn | сербохорватська |
| Filomen | словацька |
| Filemоn | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України